трив опыс каво-то мамы папы .срочно!!!

получить три компьютера и два системних блока; предоставить отпуск на двадцять четыре рабочих дня; показатели увеличились на 2 ¾ процента; набрать 194 с половиной печатных листа; объем памяти составляет 3 гигабайта.

(мама,папа,сын и дочь)

очень срочно завтро по етому к.р

Якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек . Вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимів. Коло то звужувалося, то знову розширювалося, одні поступалися місцем іншим. Була саме пора відльоту лелек , і вони, певно, так я думав, зібралися на цей луг з навколишніх сіл і гаїв, щоб звідси разом вирушити в далеку путь. Спочатку я гадав, що в центрі стоїть їхній ватаг, але невдовзі відкинув цей здогад. По якомусь невловимому знаку всі лелеки піднялися, а він залишився, він навіть побоявся підвести голову. Вони зробили над ним прощальне коло і полетіли. Він не стрекотав, не бився об землю, не просив прощення чи помилування. Він стояв, убитий горем. Тільки тепер я здогадався, що відбувся лелечий суд — можливо, найсправедливіший і водночас найжорстокіший з усіх судів . Осуджений не рухався, не ворушився, аж поки його побратими зникли з видноколу. Потім уже він піднявся і полетів у протилежний бік. Його покинули, йому заборонили летіти з ними, і він залишився в самотині... Виявляється, він не загинув. Його підібрали діти, не знаючи про те, що він учинив злочин, відігріли, привчили до іншого життя, назвали його Халимоном. Лелеки , що восени прилітали, виводили діток, знову відлітали, а Халимон усе жив самітником і більше ніколи не піднімався в небо. Зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку ....

прошу!!!!

У п’єсах Івана Карпенка - Карого «Мартин Боруля» і комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» дуже схожі сюжети. Річ у тім, що головний герой багатій Мартин Боруля так само, як і мсьє Журден, мріє про аристократичний титул. Але що в тому, що в іншому обоє дійшли до грані, почали зходити з розуму. Заради своїх намірів і бажань вони мало не зламали долі близьких їм людей, припустились багатьох помилок.
В основу п’єси українського автора було покладено прикру історію з реального життя родини письменника. Як і герой п’єси, батько І. Карпенка-Карого намагався будь-якою ціною змінити своє прізвище і доказати дворянське походження.
Що до історії Мольєра, то він написав комедію на замовлення короля задля висміювання турецьких послів, що прибули на той час до Парижу.
Мартин Боруля головний персонаж твору Карпенка-Караого. Ради
Підвищення соціального статусу та щоб втерти ніс Красовському. Упроваджує зміни в своє життя. Він велить своїм дітям називати себе не татом, а "папінькою", а маму - "мамінькою". Прагне віддати свою дочку за Націєвського, а сина намагається влаштувати на чиновницьку посаду. Наказує родині багато спати. Також заброняє Марисі прати білизну. Осліплений цим він не зважає на думку інших хоче домогтися свого.
Цілі пана Журдена як досягти мрійливого титулу, добре були висвітлені . Це і його намагання подружитися зі знатними особами. Він кожним своїм вчинком або якоюсь реплікою показував тягу до дворянства. За яке як сказано у творі «дозволив би відрізати собі два пальці на руці».
На мою думку , вони для того щоб домогтись свого нічого не роблять , а лише вихваляються. Не бачучи по справжньому цінних речей, що й призводить до поганих наслідків.
Отже, дві п’єси написані різними письменниками показують одну тему. В чому і проявляється спорідненість.