виписати діалог з української народної казки
10-11 класс
|
— Боже, — каже, — милостивий, дай чого їсти, бо пропаду з голоду.— А чого тобі їсти? — каже Бог.— Чого дай, то дай.— Отам на луках пасеться попова кобила, вона ніяк не підбіжить, оту й з’їж.От вовк мерщій од Бога — трюх—трюх — так біжить! Та до кобили:— Здорова була, кобило. Казав Бог, щоб я тебе з’їв.— Що ж ти таке, що ти мене будеш їсти?— Вовк! — каже.— Та брешеш, — собака.— Їй—богу, — каже, — вовк.— Ну, коли ж ти вовк, то з чого ж ти починатимеш мене їсти?— А з голови.— Е, вовчику, — каже, — вовчику. Коли вже ти наважився мене з’їсти, то починай з хвоста. Поки доїси до середини, — а я все буду пастись, — та й доситішаю. Тоді ти й закусиш ситеньким.— Чи так, то й так, — каже вовк.
Другие вопросы из категории
будинок-
руйнує-
сумує-
боїться-
Читайте также
студентська конференцiя, обласний суд, новий рiк, народний депутат, україна, ясинуватий, донецьк, донецький обласний театр, народна палата iндiї, київськi дiвчата.
Водно/спортивний, західно/український, далеко/східний, чотири/поверховий, мілко/водний, українсько/російський, історико/краєзнавчий, гірко/солоний, далекий/предалекий, дрібно/товарний, морально/психологічний, дво/річний, бузково/рожевий, військово/повітряний, кисло/солодкий, південно/східний, електронно/обчислювальний, широко/відомий, глухо/німий, жовтаво/червоний, важко/хворий, машино/будівний, багато/разовий, народно/поетичний, сільсько/господарський, північно/морський, легко/атлетичний.))
аборигени ,лiнгвiстична термiнологiя ,
3)наукова теза ,творче завдання ,тривалий процес
4)напрям дослiдження ,icторiя i культура української мови,орфографiчний словник
думка допомагає мені вставати з ранку.
Так і сьогодні, ледве відкривши очі, мені довелося піднятись з теплого ліжка та іти збиратись до коледжу. Як завжди, з ранку, сонний, з поганим настроєм, я йду до свого найулюбленішого місця, де кожен день проводжу близько шести годин. Здавалось би, зараз прийду до класу, сяду на стільчик і засну. Мабуть все так і було б, якщо б не одна річ. Мій друг нагадав мені про домашнє завдання з української мови, яке я, звичайно, забув зробити. В мить мене відвідала думка, що якщо я не напишу твір, який нам задали додому, то отримаю двійку, чого мені зовсім не хотілося, особливо в кінці навчального року. Швидко, знайшовши ручку та зошит, я почав писати. Вдома я витратив би на це дві години, але коли розумієш що через п`ятнадцять хвилин будуть перевіряти домашнє завдання, ручка буд-то би сама пише. Закінчивши через десять хвилин підійшла моя черга здавати свій міні-твір. Сподіваюсь Лариса Аркадіївна оцінить мою роботу, не помітивши помилок, і поставить гарну оцінку.