сервис вопросов и ответовТВОІ ЛИТЕРАРАТУРНІ ПРОЕКТИ: Підготуй збирочку легенд поширених у місцеТВОІ ЛИТЕРАРАТУРНІ ПРОЕКТИ: Підготуй збирочку легенд поширених у місцевости де
5-9 класс|
|
ти живеш.До збирочки напиши невеличку предмову де роскажи про людей від якиих ти записав\записала легенди
Baga100
12 янв. 2014 г., 8:21:02 (10 лет назад)
Aliira
12 янв. 2014 г., 9:23:53 (10 лет назад)
интерессно,интерессно,интересно.....поищи в гугле.он тебе в помощь)
Ответить
Другие вопросы из категории
Помогите, прошу очень) Прочитайте початок тексту з твору Івана Цюпи. Продовжіть його розповіддю про
степ,зберігаючи стиль та авторський задум. Використовуйте складносурядні речення.
Тихо в степу. Тільки шумить зелене море і снує колосом легенду. Та ще й жайворон, переклавши її на музику,сіє і сіє над землею сумовиту пісню...
Подані слова введіть у речення, щоб вони входили до складеного іменного присудка.
1 Ставати
2 Вважатися
3 Видаватися
4 Доводитися
5 Залишатися
ПОМОГиТе пожалуйста по укр.мове.
Загадки,прислів`я та приказки і загадки.Звичаі і традиціі украінського народу.
Читайте также
ПІДСУМКОВІ КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ 8 КЛАС. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ У КІНЦІ РОКУ
ВАРІАНТ 1
Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь
1. Усі подані словосполучення є іменниковими в рядку:
A) робота над текстом, поради учням, день народження;
Б) спільно з другом, їхати верхи, накритий стіл;
B) писати листи, зробити по-своєму, сто років;
Г) вимита підлога, нова сукня, сидіти тихо.
2. Тире в неповному реченні ставиться в рядку:
A) Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка як добре робить (Народна творчість).
Б) Я син народу, що вгору йде, хоч був закритий в льох (І. Франко).
B) Два чобота пара (Народна творчість).
Г) У нас кохати полюбить сновна, і серце з милим вік не розлучати (А. Малишко).
3. Однорідними означеннями ускладнене речення (розділові знаки пропущено):
A) Весна була рання дружна (3. Тулуб).
Б) Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер, ішов сніг… (М. Коцюбинський)
B) Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом, пополовіли, а десь за тиждень взялися бронзою (І. Цюпа).
Г) Сподом попід ті стіни вузькою щілиною шумів і пінився студений гірський потік (І. Франко).
4. Поширеним звертанням ускладнене речення:
A) Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги (В.Симоненко).
Б) Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така (К. Мотрич).
B) «Слава тобі, Дніпре!» – нодумки зашепотів ніби молитву Андрій (С. Плачинда).
Г) Я люблю тебе, поле, простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт (П.Дорошко).
5. Помилки відсутні в реченні:
A) Гуляючи в лісі, ми милувалися красою природи, збирали квіти та ягоди.
Б) Побувавши в Єгипті, Лесею Українкою було написано вірш «Напис в руїні».
B) Розквітаючі дерева наповнювали сад тонкими пахощами весни.
Г) Не дивлячись на несприятливі погодні умови, експедиція продовжувала свій шлях.
6. Відокремлений член є обставиною в реченні:
A) Пішов Гонта, похилившись (Т. Шевченко).
Б) Часом, злякана нами, з дерева з шурхотом спурхувала птиця (В. Винниченко).
B) Особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (В. Бичко).
Г) Членом «Гарту» я був і сам, як книжковий ілюстратор (О.Довженко).
У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в ньому.
А) І швець, і жнець, і на дуді грець (Народна творчість).
Б) Роса почала слатися по землі (І. Нечуй-Левицький).
В) Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце в небі сяє, тебе не забудуть! (Т. Шевченко)
Г) Пахощі зрілого хліба особливо були відчутні вечорами, коли снадала спека… (І. Цюпа)
1) Простий дієслівний присудок;
2) дієслівний складений присудок;
3) іменний складений присудок.
8. Установіть відповідність між односкладним реченням і його видом.
1) Починало вже дніти (М.Коцюбинський).
2) Дивився спідлоба, важко кудись у далеч, і міряв землю… (В. Шевчук).
3) ІЦо посієш, те й пожнеш (Народна творчість).
А. Означено-особове;
Б. узагальнено-особове;
В. неозначено-особове;
Г. безособове.
9. Установіть відповідність між виділеними словами в реченні та другорядним членом, яким вони
1) Означення;
2) додаток;
3) обставина.
А. Город був засаджений всякою всячиною (Л.Дмитерко).
Б. По заході сонця одразу сплив повний місяць над островом, освітив очерети, кущі, виселок (М. Трублаїні).
В. Душ з п’ять хлопців мостилося біля столу з книжками (С. Васильченко).
Г. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-Левицький).
Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 тест контролю української мови до нього
(1) Образ козака на наших картинах – цс велична, викристалізована віками дума народу її свою сутність. (2) Народ стомився від повсякчасних воєн, від розорень і зпустошень, що оберну квітучий край у пустку. (3) Зазнавши стільки горя й лиха, він прагнув
миру, вільної праці. (4) М ролюбивий характер народу й уособлюс образ козака бандуриста. (5) Але водночас український н род завжди був готовий освятити ножи, щоб захистити могили своїх предків, свою рідну землю.
(З журналу)
10. Позначте речення, ускладнені однорідними членами.
11. Позначте речення, у яких допущено орфографічну помилку.
12. Доведіть або спростуйте тезу: «Мистецтво – один із засобів творення особистості» (6-7 чень). У висловлюванні використайте однорідні члени речення та відокремлені означення.
1. Вставні слова вказують на оцінку повідомлення
А безсумнівно, напевно, природно, без сумніву, само собою зрозуміло
Б кажуть, повідомляють, на думку, за даними, з погляду
В на щастя, на жаль, на біду, ніде правди діти, чого доброго
Г проте, отже, з одного боку, перш за все, між іншим
2. Поширене означення, що стоїть після означуваного слова, є у реченні (розділові знаки пропущено)
А Вишневий Хутір у степах немов пропечений сльозою.
Б Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп’яв.
В У круглому видолинку схожому на денце ложки застигли розпорошені волоконця туману.
Г Громом налякана змахує крилами чапля сердита.
3. Усі компоненти можуть виконувати роль як вставних, так і інших компонентів речення
А очевидно, напевно, мабуть, по-перше, власне кажучи
Б кажуть, звичайно, здається, нарешті, взагалі
В можливо, вочевидь, мовляв, як на зло, головним чином
Г до речі, по-перше, отже, жаль, зокрема
4. Вставне речення є у тексті (окремі розділові знаки пропущено)
А Мелькають дні як п’яти марафонця.
Б Полювання як ви потім самі побачите потребує чимало часу.
В Вже ластівки як до-ре-мі-фа-соль розсілися в зажурі між дротами.
Г А лілії срібляста квітка на синім плесі як лебідка.
5. Правильно відокремлено прикладку у реченні
А. Гуде вогонь, веселий сатана червоним реготом вихопляється з печі.
Б Вогненна зірка в небі пролітала, сичі кричали, вісники біди.
В Любов підкралась тихо, як Даліла, а розум спав довірливий Самсон.
Г Старезні пні - кошлаті поторочі літопис тиші пишуть у траві.
6. Потрібно поставити кому перед порівняльним сполучником (окремі розділові знаки пропущено)
А 7 грудня 1941 року увійде в історію людства як символ ганьби.
Б І, мабуть, нікому немає в світі гірше як мені.
В А я стояла як сліпа від сліз.
Г І голова у нього над плечима була як вежа в шапці сивини.
ІІ рівень
(3 бали. Кожне завдання - 1 б )
Завдання 7 – 8 мають чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.
7. Потребує редагування речення
А Перечитуючи твої листи, мені ставало спокійніше на душі.
Б Переїхавши до Києва, він розпочав зовсім нове життя.
В Запливши в зарослі очерету, козаки стали на перепочинок.
Г Обійшовши ожеред, мандрівник спробував розгледіти хоча б якийсь вогник.
8. Не треба відокремлювати вставне слово від сполучника (окремі розділові знаки пропущено)
А Ти повинен і отже, можеш.
Б Але звичайно, що то за роман, як люблячих не стрінуть перешкоди?
В Болиголов поріс, а може, й рута на тих місцях.
Г Але ж мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином на злочин, то як же й жити, люди, на землі?
З шести варіантів відповідей оберіть ТРИ правильні
9. Укажіть речення, де правильно розставлені розділові знаки при відокремлених членах
А. Потому несподівано зразу трусонуло сніжком, і земля здавалася аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби: зелені, руді і сірі (М.Коцюбинський).
Б. Поле німує, знесилене літом, спить мертвим сном, руде, обдерте (М.Коцюбинський).
В. На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню (М.Стельмах).
Г. Незважаючи на погану погоду біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення (В.Собко).
Д. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням (М.Рильський).
Е. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (О.Гончар).
8. Установіть відповідність між виділеним словом в односкладному реченні і частиною мови, яко воно є (скачать тести тематичного
оцінювання).
1) Іменник;
2) дієслово;
3) прикметник.
А. Прагну небо бачити в синій хустині (І. Драч).
Б. Чужа душа – то, кажуть, темний ліс (Л. Костенко).
В. І степом можна йти безвісти і лягти на землю, прикласти вухо до землі, то тільки вмій прислухатися – шумить і голосить (Ю. Яновський).
Г. Художнику немає скутих норм (І. Драч).
9. Установіть відповідність між виділеними словами в односкладному реченні і другорядним членом речення, яким воно є.
1) Додатко;
2) присудко;
3) означення.
А. Прагну сонце бачити в золотому капелюшку (І. Драч).
Б. Можна побачити, що небеса – це тиша твоєї душі (Д. Павличко).
В. Будую мовчання, як зал філармонії (Л. Костенко).
Г. Не бійся досвітньої мли,-досвітній вогонь запали, коли ще зоря не заграла (Леся Українка).
Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього
(1) Листя в садках ще тільки проклюнулося, тому в гіллі рясно миготять дрібні, мов роса, прозеленкуваті крапельки то зав’язь.
(2) – От якби мені таке намисто, каже Соня, зроду б не знімала…
(3) – Кунимо, обіцяю впевнено, ось як тільки вивчусь на шофера, так і купимо.
(4) – А я тобі сорочки вишиватиму. (5) Гарні-прегарні, кращі, ніж у лавці!
(Г. Тютюнник)
10. Позначте речення, яке є неповним.
11. Позначте речення, у яких пропущено розділові знаки.
помогите переделать этот пересказ так чтобы когда учительница проверяла не поняла что я списала** Ми століттями не мали власних шкіл, вузів,
друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. Моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. Коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі.
Істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі.
Мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. Одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. Так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. Інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та легендам, вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. Це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного "я”.
Проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали.
І справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! Як уперто писалися впродовж віків наші літописи! І все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. За тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі.
Яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! Яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! Все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства.
Саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. Пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю.
Предмет "українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. Та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. Доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. Тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього "я”.
Українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні.
1.Речення з простим дієслівним присудком є в рядку:
А) А потім вже подвижники і вчені взялись вивчать кургани височенні.
Б) В бентежнім серці буде биться повік нескінчена весна.
В) Я прагну усю могу тугу в єдинеє слово зложити.
Г)Співати - це як дихати.
2.Правильно виділене звертання в реченні рядка
А) Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий. Чумацький твій шлях.
Б)Калиновим мостом проскочили коні… Летіть, воронії, розсідлані, чорні, повз хмари вишневі моєї весни.
В) Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні.
Г) Краю, ти мій краю, кращого за тебе я в житті не знаю!
3.У реченні Здається, і сама пісня склалася саме десь тут, в темні угорські ночі,серед степу... виділені слова виступають
А) Відокремленою прикладкою.
Б) Відокремленим додатком.
В) Відокремленим поширеним означенням.
Г) Відокремленою обставиною.
Вы находитесь на странице вопроса "ТВОІ ЛИТЕРАРАТУРНІ ПРОЕКТИ: Підготуй збирочку легенд поширених у місцеТВОІ ЛИТЕРАРАТУРНІ ПРОЕКТИ: Підготуй збирочку легенд поширених у місцевости де", категории "українська мова". Данный вопрос относится к разделу "5-9" классов. Здесь вы сможете получить ответ, а также обсудить вопрос с посетителями сайта. Автоматический умный поиск поможет найти похожие вопросы в категории "українська мова". Если ваш вопрос отличается или ответы не подходят, вы можете задать новый вопрос, воспользовавшись кнопкой в верхней части сайта.