Прочитайте речення, вставляючи на місці крапок підмети, виражені словосполученням.1 Щоранку...разом ішли до перехрестя. 2....ще зустрінемось
5-9 класс
|
1) Щоранку ми разом ішли до перехрестя.
2)Ми обов'язково ще зустрінемось.
Другие вопросы из категории
Польща, Румунія, Росія, Білорусь, Угорщина, Молдова, Словаччина.
Допоможіть будь ласка
Читайте также
1. Вік рослини, (1) яку в нас називають деревій, білоголовник, біла кашка, становить кілька
(2) тисячоліть. 2. Походження її наукової назви (ахіллея мілефоліум) пов’язують з іменем
грецького воїна-мудреця Ахілла, який (3) уперше використав цю рослину для лікування
ран, а також грецьким словом «ахілон», тобто тисяча, що вказувало на безліч розсічених
листочків. 3. Лікарі Давньої Греції й Риму використовували деревій тисячолистий, як
(4) надійний
кровоспинний і ранозагоювальний засіб. 4. Крім того, деревій дезінфікує рани й
сцілює від шлункових хвороб (За М. Середою).
7. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку
А у першому
Б у другому
В у третьому
Г у четвертому
8. Укажіть, у якому слові допущено орфографічну помилку
А уперше
Б розсічених
В дезінфікує
Г сцілює
9. З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова (цифра в дужках позначає наступне
слово)
А іменник
Б прислівник
В займенник
Г прикметник
Д частка
10. Прочитайте речення, з’ясуйте, якими членами речення є виділені слова (цифра в дужках
позначає наступне слово)
Полинова моя Україно, часто ворог (1) тебе полонив – от і виріс (2) полин на руїнах
(Г. Чубач). (3) Віками ткалося мереживо народних переказів про велику княгиню Ольгу як
про (4) діяльну, мудру правительку (О. Козуля).
А обставина
Б присудок
В підмет
Г означення
Д додаток
(2) тисячоліть. 2. Походження її наукової назви (ахіллея мілефоліум) пов’язують з іменем
грецького воїна-мудреця Ахілла, який (3) уперше використав цю рослину для лікування
ран, а також грецьким словом «ахілон», тобто тисяча, що вказувало на безліч розсічених
листочків. 3. Лікарі Давньої Греції й Риму використовували деревій тисячолистий, як
(4) надійний кровоспинний і ранозагоювальний засіб. 4. Крім того, деревій дезінфікує рани й
сцілює від шлункових хвороб (За М. Середою).
7. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку
А у першому
Б у другому
В у третьому
Г у четвертому
8. Укажіть, у якому слові допущено орфографічну помилку
А уперше
Б розсічених
В дезінфікує
Г сцілює
9. З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова (цифра в дужках позначає наступне
слово)
А іменник
Б прислівник
В займенник
Г прикметник
Д частка
10. Прочитайте речення, з’ясуйте, якими членами речення є виділені слова (цифра в дужках
позначає наступне слово)
Полинова моя Україно, часто ворог (1) тебе полонив – от і виріс (2) полин на руїнах
(Г.Чубач). (3) Віками ткалося мереживо народних переказів про велику княгиню Ольгу як
про (4) діяльну, мудру правительку (О. Козуля).
А обставина
Б присудок
В підмет
Г означення
Д додаток
сонцем дихав пахощами росяних трав (П. Панч). B) В провулках поміж тинами клубочилася темрява але небо було світле і зоряне (Григорій Тютюнник). Г) Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ в поліські болота (О. Гончар). 2. Відокремленим уточнюючим другорядним членом ускладнене речення: A) На Близькому Сході важливу роль в житті людей відігравала глина (В. Мезенцев). Б) Тут серед степової тиші казка сама просилася в слова (І. Цюпа). B) Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім (В. Крищенко). Г) Десь за річкою гув болотяний бугай (Г. Тютюнник). 3. Відокремленим неузгодженим означенням ускладнене речення: A) У тій хвилі вона не почувала нічого, крім вдячності за рятунок від нехибної смерті (І. Франко). Б) Ранкові доли, багаті різнобарв’ям трав, горять в росі. B) Панна, з великими очима, з суворо застиглою постаттю, здавалась фантастичною феєю (В. Винниченко). Г) Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко). 4. При виділенні дієприслівникового звороту помилку допущено в реченні: A) А старший царевич, злякавшись батькового гніву, сидів осторонь і мовчав (Іван Білик). Б) Твої слова, не вмиті потом непогамовного труда, пролинуть непотрібним льотом не залишаючи сліда (М. Рильський). B) Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник). Г) Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний). 5. Виділений відокремлений член є обставиною в реченні: A) Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці (І. НечуйЛевицький). Б) Славутич-ріка тече з давнини нашої (Б. Олійник). B) Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковім вінку (М. Вовчок). Г) Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич). 6. Помилку допущено при побудові речення: A) Сім’я Миколи Джері працювала на пана не розгинаючи спини. Б) Підійшовши до будинку, йому здалось світло в вікні. B) Затамувавши подих, учні слухали розповідь сивого ветерана про війну. Г) Вертаючись з роботи, Марія Петрівна зайшла до магазину і купила свіже печиво до чаю. У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою. 7. Установіть відповідність між реченням і відокремленим другорядним членом у ньому. 1. Відокремлене означення; 2. відокремлена прикладка; 3. відокремлена обставина. А. Крім того, процес вимирання цих ящерів тривав не менше мільона років (В. Мезенцев) Б. Дорога, майнувши сірим хвостом, безшумно сховалася в зелені хлібів (В. Винниченко) В. Іду я, засмучений хлопчик, до старого коваля (О. Довженко) Г. Сповнений любові, я іду по вулиці вузкій (В. Сосюра) 8. Установіть відповідність між словосполученнями обох стовпчиків, утворивши фразеологізм із відокремленим членом речення. 1) Знайшовши – не скач… А. …не лізь у воду. 2) Сидячи на печі… Б. …згубивши – не плач. 3) Не спитавши броду… В. …не їстимеш калачі. Г. …доки не перескочиш. 9. Установіть відповідність між реченням і видом відокремленої обставини в ньому. 1) Дієприслівниковий зворот; 2) одиничний дієприслівник, що означає додаткову дію; 3) обмеження дії попередньої обставини А. В останніх числах червня, перед самими жнивами, стало на годині (П. Панч). Б. Дід Захарко довго сидить, дивлячись в одну точку (О. Довженко). В. Вона не звикла сидіти склавши руки (І. Нечуй-Левицький). Г. Засинаючи, ще почув, як увійшла мати… (М. Стельмах) Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього (1) Сталеве плетиво геометричних фігур вписалося в пебо, в розлогість степу, стало новою озН накою полтавского пейзажу. (2) І від того зблякла колишня краса й велеч крилатих вітряків, що здавна були вершиною техніки українського села. (3) Поряд із сталевими вишками стоять вони поодинокі й осиротілі, понуро опустивши крила. (4) Але Твердохліб любить цих, прикутих до пагорбів, дідуганів. (5) Як багато говорять вони про минуле рідного краю! (І. Цюпа) 10. Позначте речення з відокремленими членами. 11. Позначте речення, у якому допущено орфографічну помилку. 12. Складіть невеликий роздум на тему: «Хто є для мене взірцем?» (6-7 речень). Використовуйте відокремлені обставини.
1. Розлившись безбережним морем понад землею й (1) позапалювавши на небі не злічимі свічечки, ніч пустилася на чари. 2. Дмухнула по лугах і покрила густими сивими туманами пари, що стояли (2) непорушно, мов полки готові в далекий похід. 3. Широчезною долонею вона погладила по ланах і полях. 4. І (3) колосисті лани жита й пшениці, похилившись із легким шелестом під тією долонею, вирівнялися й стали тихі, нерухомі. 5. І здавалось, що
вся природа стишилась, завмерла на мить у (4) якомусь німому очікуванні (За І. Франком).
7. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку
А у другому
Б у третьому
В у четвертому
Г у п’ятому
8. Укажіть, у якому слові допущено орфографічну помилку
А непорушно
Б не злічимі
В шелестом
Г стишилась
9. Укажіть, якими частинами мови є виділені слова (цифра в дужках позначає наступне
слово)
А займенник
Б дієприслівник (форма дієслова)
В прикметник
Г сполучник
Д прислівник
10. Прочитайте речення, з’ясуйте, якими членами речення є виділені слова (цифра в дужках
позначає наступне слово)
Тактовність починається (1) з уміння поводитися з кожною людиною залежно від її душевного стану (А. Коваль). Коли (2) вивчаєш архівну справу того чи іншого класика нашої літератури, упадає в око одна обставина: майже (3) кожен з них приберіг для нащадків (4) численні фольклорні записи (В. Скуратівський).
А означення
Б обставина
В додаток
Г підмет
Д присудок
З виділеними прикметниками складшть речення.
Влуч...ий, м'я...ий, ДОРО...ИЙ, солод...ий, кра...ий, ви...ий, дов...ий, ва...ий, ни...ий, гаря...ий, швид...ий, МІЛК...ИЙ, тяж...ий, мужн...ий.
пожалуйста кто знает напишите,заранее спасибо! :)