хлопчік якій ничого не робіть

пухнасте це було зайченя воно дуже тремтило нагодуйте молоком порадив батько воно хоче iсти поставили блюдце с молоком тильки воно не ило у неволи воно не iстимо сказав батько уже вечерило батько розтулив свого картуза и маленьке зайченя випало на стежку и тут боиться сказав батько давайте видийдемо у бик зайченя таки стрибнуло мяко и легенько наче и не вирыло у свою волю и скоро зныкло хай бижить сказав батько писля того дня ми дуже часто вспоминали зайченя

потім я якось віддам вам пкт. Так ось завдання:

Напишить будь ласка текст на тему "Героїчний вчинок" зі словами льотчик,синього,мужнього,цього,льодовий,польовий. Звісно можна не з усіма словами і можна міняти закінчення. 5-7 речень. Дякую вам велике спасибі!!!!! Буду дуже рада и вдячна вам! тільки ще я хочу сказати,будь ласка,не беріть з інших сайтів та гдз,спалять. придумайте самі. заранєє дякую велике дякую!!!

На вроду красень, а до роботи — ледар з ледарів, яких світ не бачив.

Якось і питає в нього батько:

— Чи не пора тобі, синку, за якусь справу братись?

А той стоїть та лише потилицю чухає.

— Та не знаю, тату, може й пора, тільки за яке ж діло мені братися?

— Добре, — каже батько, — підемо по світі, глянемо, як інші живуть. Може, щось знайдеться і для тебе таке, що до серця припаде.

Зібрались і пішли. Ішли вони ішли, ніякої роботи не бачать. Аж гульк, під лісом бик пасеться.

— Я цього бика заберу! — говорить син.

— Що ж, — зітхає батько, може, й гріх, але кради, якщо хочеш.

Зловив Іван бика на налигач та і повів додому. А батько тим часом пішов до сусіднього села провідати свого знайомого.

Повернувся додому пізно, але того ж вечора зарізали бика і зварили багату вечерю. Син затулив ряднами вікна, щоб ніхто не підгледів, а потім сіли вечеряти.

— Почекай, — каже батько, — давай спочатку поміряємо свої шиї: чия товща. А потім побачимо, хто з нас погладшає після вечері.

Поміряли шиї, взялися за їжу. Батько їсть повагом, ніби в гостях, а син поспішає, немов на пожежу. Загавкає собака, син мерщій ховає все до припічка. І вночі не спав, усе йому здавалося, що господар бика з’явиться.

Майже місяць їли бика. Повеселішав парубок.

— Ну що ж сину, — каже батько, — давай тепер поміряємо наші шиї.

Поміряли. У батька на два пальці шия товща стала, а в Івана навпаки — ще тоншою стала.

— Це тому, сину, що ти крадене їв, — говорить батько.

— А ви хіба, батьку, куповане їли? — дивується син.

— Еге, я їв своє, тому і погладшав, — примружив очі батько, —пам’ятаєш, я в село заходив? Це тоді я хазяїну гроші за вола відносив.

Син аж рота розкрив від здивування.

— Ну, синку, пішли ще роботу шукати, може, ще щось украдеш?

— Ні, хай йому грець! — вигукнув син. — Більше ніколи не буду красти. Я разом з вами піду землю волами орати та хліб сіяти.

він повернув назад...Іти ставало ще важче.Несподівано перед ним з"явився крутий схил,якого раніше не було.Левко зрозумів,що заблукав... Треба написати якої помилки припустився Левко і дати пораду,щоб уникнути цїєї помилки

кошеня. Воно жалібно нявчало. Недалеко стояли два хлопчики і чекали, що буде.

У вікно виглянула жінка і сердито крикнула хлопчикам:

- Як вам не соромно!

- А чого соромно? Ми нічого не робили.

- Оце й погано! - відповіла жінка.