Роздум про роль кохання(любові)у житті людинию(продовження до переказу "Любов до бажевілля")

2)На очах згорталося листя вільхи і висихала мов на велетенській черені, висока болотяна трава.
3) Сонце йому отьмарилось і світ потуманів .
4)Пригадалось малярство мрії і з нутра стала підійматись якась могуча міцна сила.
5) Ось ранок синім возом їде і сонця сніп в село везе.
6)Саме тут на білуватому обрії неба виник із темної пелени Дніпра Монастирський острів і проти нього над скелями Дніпра визначилась біленька хатина старого Глоби.
7) Вже червоніють помідори і ходить осінь по траві.
8)Вітер стих і чистий свіжий сніг сріблом сяяв під блакитним наметом неба.
9)Зараз тільки сухе бадилля стовбурчилось на городі стриміло соняшничиння.
10) Повертає хлопець голову і на одному з сухих дерев бачить наряджену в шовк і дорогий оксамит з синьо зеленими переливами пташку.
11) Ось лапата рука зачепила його за голову й зразу обтрусило всього снігом.
12) За хвилину двері рвучко розчахнулися і на порозі зявився директор.
13)Звертаємо на вулицю з трамвайною колією і нас наздоганяє вантажівка.
14)Від куща падає тінь і розсіваються приємні запахи.
15)Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця
16) Потім почали текти річечки по вулицях і стала парувати
17)Нове століття вже на видноколі і час новітню створює красу.
18) Кружляє листя і не чутно кроків.
Допоможіть визначити у цих речення головні та другорядні члени речення . Буду вдячна

свято літнього циклу це свято Івана Купала з яким пов’язане єднання Людини і Природи. Це час літнього сонцевороту коли пишно буяє природа коли розквітає довкілля коли хлібороби мають короткий перепочинок перед жнивами. Це свято дісталося нам від пращурів і сьогодні ми відроджуємо славні традиції минувшини. Раніше на всіх кутках села люди ставили купальські віхи на яких були заквітчані зелом колеса на жердинах. Також робили Купало солом’яне опудало щоб навколо нього співати і танцювати. Традиційно готували вогнище розкладали його поблизу річки куди поспішали і дорослі і діти щоб відчути радість свята красу обряду. Хлопці закопували на пагорбі купальське деревце Мариноньку-Купальницю а дівчата прикрашали її квітами стрічками намистом. Поки не розпалили вогонь водила молодь танки співала пісні. Аж ось запалало купальське вогнище щоб усі перестрибуючи парами чи поодинці очищалися магічним полум’ям. Поступово вогнище згасає і дівчата біжать до річки ворожити на вінках. Кожна з них кинувши вінок на воду прагне дізнатися що її чекає у майбутньому одруження з любим чи з нелюбом у рідній стороні чи далеко від дому. Опівночі свято закінчується так що всі розходяться по домівках. А відчайдушні йшли до лісу шукати цвіт папороті який за давніми віруваннями приносив щастя. Усе обрядове дійство супроводжувалося піснями що оспівували шлюб і мрії про щасливе кохання. Ясний місяць сяючі зорі духмяні пахощі квітучого літа мерехтлива річка усе увібрало дивовижні відблиски купальського вогнища

не велекий, обов"язково щоб були приклади, навіть можна без висновку і тези,

важливі приклади.

НЕ З ІНЕТА.