(В. Голобородько) Анализ вірша (Біла Лелека..")Срочно, Помогите. Это на завтра(
5-9 класс
|
Тема: розповідь про лелеку, про походження назви цього птаха у різних
народів за ознакою та про спостереження людей за цим птахом, пов’язуючи
його зі своїм життям, діяльністю.
4.3. Ідея: уславлення любові
до природи, зокрема до лелеки; поважне ставлення до всього живого;
вміння і прагнення порозумітися із всесвітом.
4.4. Основна
думка: лелека, як і людина, має своє життя, турботи, клопоти, радість і
горе; доброзичливе ставлення людини до лелеки є запорукою її щасливого
життя.
4.5. Жанр: поема, написана вільним віршем.
4.6. Особливості твору:
· зв’язок твору з усною народною творчістю (прикмети, приказки, прислів’я, загадки...);
· відтворення зв’язку життя людини і лелеки;
· етимологічне походження слова «лелека» у мові різних народів.
4.7. Композиція.
Поема складається з двох частин, кожна з яких пов’язана з описом образу
життя лелеки і людини. Лелека робить гніздечко, доглядає і виховує
лелеченят, привчає до дорослого життя — все прослідковується протягом
твору.
Другие вопросы из категории
Щось чисте й беззахисне чути в природі.
слова «гостинність»! — звернулася до п'ятикласників учителька Олена Миколаївна. — Вважається, що гість приносить добробут і щастя. А чи запрошують гостя до столу? — Які національні страви українців вам відомі? — поцікавилась учителька.
Читайте также
тобі..." ЩИРО ВІДБЛАГАДАРЮ.... ПОЖУ У ВІДПОВІДЬ
очень срочно завтро по етому к.р
Якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек . Вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимів. Коло то звужувалося, то знову розширювалося, одні поступалися місцем іншим. Була саме пора відльоту лелек , і вони, певно, так я думав, зібралися на цей луг з навколишніх сіл і гаїв, щоб звідси разом вирушити в далеку путь. Спочатку я гадав, що в центрі стоїть їхній ватаг, але невдовзі відкинув цей здогад. По якомусь невловимому знаку всі лелеки піднялися, а він залишився, він навіть побоявся підвести голову. Вони зробили над ним прощальне коло і полетіли. Він не стрекотав, не бився об землю, не просив прощення чи помилування. Він стояв, убитий горем. Тільки тепер я здогадався, що відбувся лелечий суд — можливо, найсправедливіший і водночас найжорстокіший з усіх судів . Осуджений не рухався, не ворушився, аж поки його побратими зникли з видноколу. Потім уже він піднявся і полетів у протилежний бік. Його покинули, йому заборонили летіти з ними, і він залишився в самотині... Виявляється, він не загинув. Його підібрали діти, не знаючи про те, що він учинив злочин, відігріли, привчили до іншого життя, назвали його Халимоном. Лелеки , що восени прилітали, виводили діток, знову відлітали, а Халимон усе жив самітником і більше ніколи не піднімався в небо. Зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку ....
і додав","тихо відповіла Оксана,стримуючи сльози"