людина це насамперед добродій
5-9 класс
|
Людина - це на сам перед добродій . Кожна добра людина робить якісь добрі справи . Вона може допомогти людині похилого віку перейти дорогу . Добродій це дюдина яка ніколи не зробить погане іншій людині . Завжди допоможе своему другові в біді . Будь і ти добродієм
а что нужно сделать
написать произведение
Другие вопросы из категории
(по)сво...му, (де)далі, (а)(ні) скіль...ки, (будь)(що)(будь), (на)вибір, (віч)(на)(віч)
Читайте также
при них виділіть рамкою
Ім'я людини це юридично зафіксоване слово вирізнення особи.В іменах відображені духовна культура характер і світогляд народу.Прадавні українці мали імена промовисті й милозвучні Добриня Дана Любим.Спільними для сов'янського світу були такі імена Богумил Миролюба Полян Творилад Братислав. Із прийняттям християнства почали впроваджувати грецькі римські єврейські імена.Часом їх було важко вимовити і запам'ятати тому народні імена вживался поряд із християнскими.Майже кожен українець мав два імені традиційне й церковне.З часом хистиянскьке ім'я стало головним.Чимало народних імен збереглося у вигляді Тригуб Хмара Богород. За Г.Лозко
Берізка. Дуб виріс міцним і могутнім, з північного боку схилу до річки, а біла Берізка виросла ніжною і стрункою, майже біля самої води.
Щороку Дуб з нетерпінням чекав сезону літніх відпусток, коли приїдуть люди і почнуть свій активний відпочинок. Дубу, звичайно, було не зрозуміло, чому люди так поводяться. Особливо дивним здавалося те, що вдень люди випускали з роту багато диму, в той час як він, могутній дуб, ночами виробляв для них кисень. Але, незважаючи ні на що, він був щасливий створювати для них тінь у спекотний день і впускати жолуді, щоб діти могли ними гратися.
Але одного разу в тому лісі сталося нещастя. Один відпочиваючий чогось випив і, через необережність, забув загасити недопалок від своєї цигарки. І в лісі почалася жахлива пожежа. Диму було стільки, що блакитного неба не було видно зовсім. А спека стояла така страшна, що ніхто з дерев вже й не сподівався вижити.
Добре, що відпочиваючих було багато, і вогонь помітили відразу. Пожежники приїхали швидко і моментом впоралися з такою страшною небезпекою, як пожежа у лісі. Але у багатьох дерев встигла обгоріти кора.
Коли пожежники поїхали і метушня вляглася, Дуб подумав: «Скільки ж часу тепер знадобиться всьому лісу, щоб переробити цей дим в чисте повітря! І скільки згоріло жолудів, з яких вже наступного року могли б вирости молоді дубочки!»
На щастя, до нашого Дуба вогонь не дійшов, і Дуб знову замислився: «Скільки ж часу потрібно Людині, щоб вона прийшла до тверезого способу життя?»
Не знайшовши відповіді, він звернувся до Берізки:
— Послухай, я такий сильний і могутній, а нічого зробити не можу, щоб цього більше не повторилося.
А Берізка йому й відповідає:
— Так робити-то, власне, нічого й не треба. Тому, що людина — це така істота, яка вчиться на своїх помилках. І стільки століть витрачає час на знищення свого здоров'я. А потім розповідає, що тільки дурні вчаться на своїх помилках, вважаючи себе найрозумнішою істотою на планеті. Скажи, яка ж вона після цього Homo Sapiens? Адже дивися, як просто живемо ми, в гармонії з природою, і як вона про нас піклується, якщо їй не заважає людина.
А далі вона розповіла про те, що видно їй зі свого бережка. І як було б добре, якби Людина поводилася по-іншому, якби всі люди жили тверезо...
Автор оповідання: О.А.Видиборець
* * *
Що саме розповіла Берізка Дубу далі, нам поки що не відомо. Пропонуємо Вам самим спробувати про це подумати і написати продовження цієї історії.
Ми віримо, що з Ваших розповідей вийде найкраща казка