Пояснити значення мудрості " Коли зазіхнеш на чуже. то втратиш і своє"

На яблуневу гілку сіла весела синичка і зацвірін­чала. Вона мала пір'ячко синього кольору із зелен­куватим відтінком, маленьку голівку з білими щічками і блискучі, як намистинки, очі.
Побачивши годівничку з дрібненькими шма­точками сала, синичка підлетіла ближче. Спочатку вона політала навколо, потім врешті наважилась і, сівши на дощечку, почала дзьобати поживу.
Дмитрик спостерігав за синичкою у вікно. Він знав, що з кожних

Орел (птах і людина),океан (водний простір і будь-який великий простір).

Горі росло невмируще чудо-дерево Мова.Коли народжувалася дитина, батьки зривали з чудо-дерева листочок і прикладали до уст немовляти. І дитя вбирало з того священного листочка силу волелюбного народу, починало говорити мовою своїх предків.Та ось над волелюбним народом нависла небезпека. Хоробрі з Найхоробріших на чолі з отаманом Світозаром поклялися боронити свою землю. І перемогли військо Нелюда.Тоді цар Нелюд вирішив хитрощами підкорити волелюбний народ. Знайшовся зрадник — Попихач. Він підказав цареві, що сила волелюбних у чудо-дереві, що треба знищити Мову.Та хоч як палили чудо-дерево панські слуги, воно стояло. Тоді посадили скрізь пагінці чужих дерев — від царя Нелюда.Ті почали глушити чудо-дерево Мову. І деякі люди забували свою мову, переходили на чужу. Народ стогнав у неволі.Але піднявся на боротьбу син Світозара і разом із витязями визволив свій народ з-під влади Нелюда.