Побажання учителю.(потрiбно 5 побажань учителю,для газети з укр.мови ,побажання не в вiршах)

друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. Моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. Коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі.

Істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі.

Мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. Одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. Так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. Інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та легендам, вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. Це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного "я”.

Проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали.

І справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! Як уперто писалися впродовж віків наші літописи! І все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. За тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі.

Яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! Яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! Все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства.

Саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. Пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю.

Предмет "українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. Та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. Доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. Тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього "я”.

Українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні.

дного із членів головного речення.

Б) на час дії, що відбувається у головному реченні.

B) на те, як саме відбуватиметься дія в головному реченні.

Г) на напрям або місце дії, що відбувається у головпому реченні.

2. Визначте кількість підрядних частин у реченні: Нехай це витвір самоти, нехай це вигадка й омана, моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани (Л. Костенко).

A) Дві; Б) три; B) чотири; Г) п’ять.

3. Виберіть складнопідрядне речення, частини якого з’єднані за допомогою сполучника.

A) В давніх літописах наших єсть одно оповідання, що зворушує у серці найсвятіші почуття (М. Вороний).

Б) Землю, що крила дала мені, довічно буду любить (Ю. Петренко).

B) Я хочу, хочу в це повірити, що світ стоїть на доброті (В. Малишко).

Г) В небі ластівка мріє далека, що на крилах весну принесла (В. Сосюра). 4. Визначте вид складнопідрядного речення (всі завдання для тестування з української мови 9 клас). Я хочу так життя прожити, віддати днів тугий налив, щоб зло страшне й несамовите останній подих спопелив (А. Малишко).

A) З’ясувальне; Б) означальне; B) обставинне допустове; Г) обставипне способу і ступеня дії.

5. Укажіть речення, у якому необхідно поставити розділовий знак при збігові сполучників (сполучних слів).

A) Соломія міркувала, що коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися (М. Коцюбинський).

Б) Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте! (М. Стельмах)

B) Домашні знали добре всі норови Кирила Івановича, і коли наставали такі часи, то всі куди можна ховалися, щоб не стрітися з ним, не підбігти під гарячу руку (Панас Мирний).

Г) Скирта вже потемніла від негоди, та коли станеш виривати солому, лаштуючи для себе затишне кубло, то вона дихне тобі в обличчя стужавілими пахощами осені (Є. Гуцало).

1. Дружба-найкращий скарб.
2. Не згубним святині у віках.
3. Що є для людини рідна мова?
4. Чи занепала українська мова?
5. Українська молодіжна телепередача.