сказка по хорошие поступки

1) зручнiше, значно спокiйнiше, бiльш прозоро, гiрше, якнайретельнiше;
2) бiльш впевненiше, куди важкiше, що най дужче, поганiшеm бiльш повiльнiше;
3) значно вище, прохолоднiше, лагiднiше, лагiднiше, трохи голоснiше, найщедрiше;
4) ряснiше, вiдвертiше, ще яскравiше, швидше, найвишуканiше;
5) ще дешевше, зрозумiлiше, найкоротше, значно теплiше, найекономнiше.

1. Виділене слово (словосполучення) речення не є відокремленим членом у реченні:
A) Далеко за річкою блиснуло щось (М. Коцюбинський).
Б) Степ осяяний сонцем дихав пахощами росяних трав (П. Панч).
B) В провулках поміж тинами клубочилася темрява але небо було світле і зоряне(Григорій Тютюнник).
Г) Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ в поліські болота (О. Гончар).

2. Відокремленим уточнюючим другорядним членом ускладнене речення:
A) На Близькому Сході важливу роль в житті людей відігравала глина (В. Мезенцев).
Б) Тут серед степової тиші казка сама просилася в слова (І. Цюпа).
B) Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім (В. Крищенко).
Г) Десь за річкою гув болотяний бугай (Г. Тютюнник).

3. Відокремленим неузгодженим означенням ускладнене речення:
A) У тій хвилі вона не почувала нічого, крім вдячності за рятунок від нехибної смерті(І. Франко).
Б) Ранкові доли, багаті різнобарв’ям трав, горять в росі.
B) Панна, з великими очима, з суворо застиглою постаттю, здавалась фантастичною феєю (В. Винниченко).
Г) Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко).

4. При виділенні дієприслівникового звороту помилку допущено в реченні:
A) А старший царевич, злякавшись батькового гніву, сидів осторонь і мовчав (Іван Білик).
Б) Твої слова, не вмиті потом непогамовного труда, пролинуть непотрібним льотом не залишаючи сліда (М. Рильський).
B) Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник).
Г) Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний).

5. Виділений відокремлений член є обставиною в реченні:
A) Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці (І. НечуйЛевицький).
Б) Славутич-ріка тече з давнини нашої (Б. Олійник).
B) Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковім вінку(М. Вовчок).
Г) Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич).

6. Помилку допущено при побудові речення:
A) Сім’я Миколи Джері працювала на пана не розгинаючи спини.
Б) Підійшовши до будинку, йому здалось світло в вікні.
B) Затамувавши подих, учні слухали розповідь сивого ветерана про війну.
Г) Вертаючись з роботи, Марія Петрівна зайшла до магазину і купила свіже печиво до чаю.

У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і відокремленим другорядним членом у ньому.
1. Відокремлене означення;
2. відокремлена прикладка;
3. відокремлена обставина.

А. Крім того, процес вимирання цих ящерів тривав не менше мільона років (В. Мезенцев)
Б. Дорога, майнувши сірим хвостом, безшумно сховалася в зелені хлібів (В. Винниченко)
В. Іду я, засмучений хлопчик, до старого коваля (О. Довженко)
Г. Сповнений любові, я іду по вулиці вузкій (В. Сосюра)

8. Установіть відповідність між словосполученнями обох стовпчиків, утворивши фразеологізм із відокремленим членом речення.
1) Знайшовши – не скач… А. …не лізь у воду.
2) Сидячи на печі… Б. …згубивши – не плач.
3) Не спитавши броду… В. …не їстимеш калачі.
Г. …доки не перескочиш.

9. Установіть відповідність між реченням і видом відокремленої обставини в ньому.
1) Дієприслівниковий зворот;
2) одиничний дієприслівник, що означає додаткову дію;
3) обмеження дії попередньої обставини

А. В останніх числах червня, перед самими жнивами, стало на годині (П. Панч).
Б. Дід Захарко довго сидить, дивлячись в одну точку (О. Довженко).
В. Вона не звикла сидіти склавши руки (І. Нечуй-Левицький).
Г. Засинаючи, ще почув, як увійшла мати… (М. Стельмах)

Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього
(1) Сталеве плетиво геометричних фігур вписалося в пебо, в розлогість степу, стало новою озН накою полтавского пейзажу. (2) І від того зблякла

лать краткий и хороший пересказ данного текста пожалуйста!!!

Творча дружба Рєпіна і Яворницького

Щира творча дружба між Дмитром Яворницьким та Іллею Рєпіним тривала понад сорок років Видатні діячі культури були земляками - обидва народилися й виросли на Харківщині, але перше знайомство відбулося в Петербурзі тільки в 1887 році .

У столиці щорічно відзначали річницю народження Тараса Шевченка, на яку збиралося українське земляцтво Святкували її й того року Коли Яворницький прибув на вечір, Рєпін підійшов до нього і запропонував сісти поруч

Між ними зав’язалася задушевна розмова Говорили про Україну, Запорозьку Січ, розпитували один одного, над чим працюють Рєпін розповів Яворницькому про свою працю над картиною про запорожців, які пишуть відповідь на грізний наказ султана припинити наскоки на Крим . Його цікавило, що скаже про картину найбільший знавець Запорозької Січі Дмитро Яворницький, якого він запросив до майстерні

З першого ж погляду картина Яворницькому сподобалася . Він зі щирим захопленням хвалив автора, а потім з радістю вигукнув:

- Так беріться ж, дорогий Іллє Юхимовичу, за велику картину, за святе діло! Адже Ви у своїх «Запорожцях» відображаєте одну з героїчних сторінок боротьби українського народу проти турецько-татарської агресії!

Рєпін уважно вислухав Яворницького, а потім відповів, що для цієї картини йому багато чого не вистачає

Дмитро Іванович здогадався, чого тут не вистачає Він пригадав свою колекцію, зібрану ще за студентських років, коли з торбою за плечима ходив курними дорогами по слідах запорожців і з великою пристрастю збирав усе, пов’язане із Запорозькою Січчю Його колекція налічувала понад триста експонатів

Дмитро Іванович запропонував Рєпіну необхідне для його картини: книжки з історії запорозьких козаків, колекцію зброї, жупани, чоботи, кобзу, люльки Віддав фотознімки запорозького прапора, на котрому зображені запорожці, що пливуть на галері по Чорному морю, фотографії нащадків запорожців, фоторепродукції старих картин, знімки Дніпровських порогів

Яворницький приводив до майстерні живописця багатьох своїх земляків і знайомих - прототипів, котрі позували Рєпіну під час творення картини Це була найголовніша і найістотніша допомога художнику

Ілля Юхимович гаряче взявся до роботи Працював він над «Запорожцями» майже дванадцять років . На великому полотні одна за одною з’являлися все нові й нові козачі фігури . Вони здавалися Дмитрові Івановичу чудовими, а художник запевняв, що до них треба ще «трохи доторкнутися пензлем». Було, доторкнеться - і зовсім інакше виходить, краще, виразніше

Художник тричі приїздив в Україну і на Кубань . Коли Рє- пін їхав на Кубань, Яворницький порадив зустрітися з козаком-станичником Василем Олешком У його обличчі художник помітив риси схожості з уявленим образом Івана Сірка Зібрані матеріали допомогли створити багато етюдів, які потім художник переніс у картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

Яворницький щедро допомагав Рєпіну увічнити одну із славних сторінок історії України, глибше вивчити життя, звичаї народу

Зворушлива дружба двох побратимів дала рясні плоди До нас дійшли заповітні слова Рєпіна, у яких він уболіває за долю України . Художник клопочеться, щоб на доброму ґрунті

розцвів український стиль у мистецтві, адже український співучий народ має особливе право на своє особливе мистецтво

(452 слова) За І. Шаповалом

вас звернутися по приватній справі. 4. Це заняття проведене згідно плану.