Розставити розділові знаки, зробити синтаксичний розбір, надписати над кожним словом, якою частиною мови воно є:

-...

існування людини у минулому. Ще якихось сто років тому в наших містах було більше дерев, ми прагнули хоч якось наповнити життя зеленню, не розриваючи зв'язків з природою.

Людина не може існувати окремо без природи. Земна куля це будинок для людини. Тут у нього усе необхідне для життя; повітря, вода, їжа. Але на жаль, людина часто забуває про це, і відноситься до своєї планети немов уразить, він знищує навколишню природу, забуваючи про те, що саме вона дає йому життя. Людина вирубує ліси, викидає в атмосферу речовини, що забруднюють її, отруює воду озер, річок і морів. Хіба це допустимо? Проголосивши себе царем серед усіх живих істот, людина забула, що сам є частиною природи, вінцем її творіння. І замість вдячності продовжує поводитися дуже агресивно. Раніше чоловік думав, що природні ресурси невичерпні, і можна брати від природи все, при цьому у величезній кількості. Але виявилася все не так.

Зараз людина починає усвідомлювати свою помилку. Він розуміє, що треба піклуватися про свій дім, адже багато поколінь ще хочуть жити на цій землі. Вони хочуть дихати чистим повітрям, пити чисту воду, і захоплюватися навколишнім світом.

Незайманих куточків на нашій планеті залишається з кожним роком усе менше, і ми не усвідомлюємо те, що поступово звикаємо до відсутності живої природи навкруги. І якщо нам ще є що згадати, то можливо наші діти стануть приймати такий залізобетонний світ за норму. Варто частіше насолоджуватися природною красою Землі, поки у нас є така можливість. Природу треба берегти. Людина повинна жити в гармонії з природою. Має бути не "царем природи", а складовою її частиною. Адже природа і є наша Батьківщина.

синтаксичний розбір речення.

Мати вірила земля усе знає що говорить чи думає
чоловік вона може гніватись і бути доброю і на самоті тихенько розмовляла з нею
довіряючи свої радощі болі просячи щоб вона родила на долю всякого і роботящого
і ледащого.

А. Мабуть людині не можна відриватися від рідного берега.
Б.Сумління людське виявляється схоже на вулик його теж можна розтривожити.
В. Досі дні стояли теплі сонячні а сьогодні мов на гріх задощило.
Г.Доброго кажуть дожидати треба а лихе-само прийде.
Д. А хлібам колосистим здається немає кінця

Позначте речення,у якому відсутнє вставне слово чи словосполучення (розділові знаки пропущено):
А. З-за саду здавалося піднімалася супроти полуденного сонця велика у півнеба синя хмара
Б. Кажуть що горе об горе чіпляється
В. Либонь колись тут була рівнина
Г. Дерева видно звалені були недавно

Позначте речення, у якому перед словом "як" ставиться кома(розділові знаки пропущені
А.Мелашка була потрібна в господі як робітниця
Б.Дівчина сяяла як кущ калини
В.Дощ у жнива як пяте колесо до воза
Г.Вона як незглибна криниця,дно якої оповите памороззю віків
Д.Промені як вії сонячних очей.

Позначте рядки,у яких подано двоскладні речення:
А.Вітер морозний,обпалюючий,страшний
Б.В грудневі безпросвітні ночі читали в хаті букварі!
В.Чужих доріг ніколи не топтав
Г.Пахне гіркотою осені
Д.А Соломії не було

Б У садку стояв крислатий розлогий клен
В Набачився ланів зелених золотих
Г Всипане зорями темне небо манило своєю загадковістю
Д Величезна скляна будівля виросла перед ним.

Позначте речення, у яких є невідокремлені означення (розділові знаки пропущено):
А Він поклав перед нею її недбало скручені покрапані парковими дощами конспекти
Б Здорові груші та яблуні подекуди розкидані між деякими горбами стоять у цвіту
В У малині лежав повержений з небес маленький ангел і тихо плакав без сліз
Г Заглиблений у конспекти Богдан не чує стуку у двері
ГГ Я пив воду свіжу холодну ще повну снів і хлюпав нею собі у лице
Д Залите місяцем відпочиває місто

Хліборобська праця звичайно панує тут все відбувається в ніби неквапливому озміреномуритмі а насправді спішать спішать щоб устигнути щоб із вирощеного ні зернини не вратити бо ж відомо нива раз на рік родить.